Легенда про Руну

Рубі: “Ти, мабуть, хлопчик на мопеді!”
Рен: “Е-е, Рен, взагалі-то…”
Рубі: “Отже, хлопчик на мопеді, я надіслала тобі докладну інформацію про те, що нам потрібно замінити. Витрати включені. Ти не знайдеш на ринку цін нижче, ніж у мене. Тобі пощастило! У мене дуже маленький відсоток через низькі накладні витрати!”
Рен: “Низькі накладні витрати?”
Рубі: “Подивися довкола, хлопчик на мопеді, всі витратні матеріали знаходяться в моєму домашньому фургоні! Крім того, це моє постійне місце, тому в мене БУКВАЛЬНО дуже низькі накладні витрати!” Вона підморгнула мені і безтурботно засміялася. Хм. Мило.

Рен: “Так ти живеш у своєму фургоні?”
Рубі: “Вправно, так? Я думаю, що постійне місце проживання тільки позбавляє тебе нових пригод. Крім того, я не можу дозволити собі орендувати щось на тривалий термін тут в Японії, бо я іноземка.”
Рен: Тоді я не міг знати, як ця випадкова зустріч з Рубі змінить моє життя.

Руна: У нашого виду є одна біологічна перевага, яку, мабуть, хотілося б мати багатьом людям: дуже-детальна-більш-ніж-фотографічна-пам’ять. Якщо найрозумніша людина може зберігати у своїй голові об’єм даних розміром ХХХХХХХ, то середній представник нашого виду може запам’ятовувати на 2000% більше. І все це завдяки кристалам K.N.O.W., систематично впровадженим ще до нашого народження. Вони схожі на біологічно покращених хробаків, що розташовуються на чолі наших немовлят, створюючи кристалічний будинок, і вічно живуть у синхронізації з нашим мозком. Тож уявіть собі здатність запам’ятовувати кожну деталь, інформацію, запах, вираз обличчя, звук, слова з ваших спогадів наче відеозапис, що відтворюється у вашій голові. Ми ніколи не забуваємо, бо не можемо забути. Фантастика? Так, звичайно. Але мені це також може розбивати серце…

Я хотіла б мати можливість виключити все це. Навіть лише на секунду. Заберіть усі ці спогади, будь ласка.

ТЕПЕРІШНЄ: “Руна. Руна!” Я почула голос Рена. “З тобою все гаразд? Знову відтворюєш спогади, так? Не хвилюйся, шоу ось-ось розпочнеться. Рубі чекає на тебе попереду”. Приємно бачити його посмішку. Мабуть, я буквально загубилася у своїх думках.

ТЕПЕРІШНЄ: Я спостерігала, як Рен впевнено грає на сцені своє гітарне соло. Натовп його обожнює! Я подивилася на Рубі поруч зі мною, і побачила, що навіть вона вболіває за Рена, хоча вони й не дуже добре ладнають. Приємно бачити, як усе змінилося. Я й досі пам’ятаю, як уперше побачила його виступ у гурті.

Руна у 15 років:
Сьогодні виступ гурту Рена. У мене було заплановано дещо, що допоможе Рену сьогодні ввечері вийти із зони комфорту, але для цього мені потрібна була допомога когось особливого. Я також попросила її піти зі мною на побачення, тому що РУБІ особливо близька мені, і я хочу, щоб вона теж познайомилася з Реном! “Вітаю, люба!!” Вона вітає мене поцілунком у щоку. О боже, я почервоніла? Сподіваюся, вона цього не помітила. “Ходімо познайомимося з твоїм талановитим другом!”

Усередині бару було досить людно, як на мене. Тут я не відчувала себе дивною чи іншою. Насправді я відчувала себе своєю. Але мені не слід надто відволікатися, я ще маю важливу місію, щоб допомогти Рену. Де він узагалі? Я піду пошукаю його, поки Рубі чекає тут на наших “особливих гостей”.

“Будь ласка, не чекай забагато, добре? Справа не в тому, що мій гурт не дуже чудовий. Вони надзвичайно талановиті. Але я не можу сказати те ж саме про себе, так що…” Рен нервово бурмотів подібні речі. Я взяла його крижані руки в свої і глянула йому в очі. “Рен, подивися на мене і подивися на свою групу . Ми тут для тебе. І ти тут, бо ми віримо у тебе. Просто люби свою музику і своє покликання, і працюй із любові до свого мистецтва. А тепер іди і розкачай це місце!”

Чудово! Стерви, які принижували Рена, тут, як я планувала. Одна зі студенток їхньої групи — клієнт гаража Рубі, і вона допомогла мені дізнатися їхні імена, щоб я могла зламати і розіслати запрошення на фальшиву вечірку за участю впливових осіб. Незабаром тут будуть й інші їхні друзі. Б’юся об заклад, що вони не очікували такого натовпу та такого місця. Якби я знала, про що вони думають. Напевно про те, що вони занадто круті для цього бару. Пфф.